Допуск цивільних справ до провадження у ВСУ

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. № 2453-VI (далі – Закон) внесено суттєві зміни в законодавче регулювання здійснення судочинства в Україні. Значних змін зазнав і Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України). Зокрема, главою 3 розділу V ЦПК України у редакції вищевказаного Закону встановлено порядок перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України і запроваджено допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження.

Галина ЮРОВСЬКА,
кандидат юридичних наук,
суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ

Законодавчі зміни

Практика застосування нової редакції глави 3 розділу V ЦПК України виявила недосконалість цих законодавчих змін, що призводить до неоднозначного тлумачення й виникнення спірних питань при вирішенні Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ питання допуску справи до провадження. Указаним і обумовлюється актуальність цієї статті.

Перегляд цивільних рішень після апеляційної та касаційної інстанції передбачався цивільним процесуальним законодавством і до прийняття Закону. Так, у ЦПК України 1963 р. це питання регулювалося главою 42 «Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами» розділу VІ «Перегляд судових рішень». У ЦПК України 2004 року (до відповідних змін) – главою 3 «Провадження у зв'язку з винятковими обставинами» розділу V «Перегляд судових рішень».

У науковій літературі неодноразово зверталася увага на особливість стадії перегляду судових рішень, яка раніше ЦПК України визначалася як «провадження у зв'язку з винятковими обставинами».

Д. Д. Луспеник та М. І. Балюк зазначали, що після перегляду рішення в апеляційному та касаційному порядках судові рішення можуть залишитися такими, що не відповідають вимогам законності, обґрунтованості та справедливості. Причини цього можуть бути різними: вони можуть не залежати ні від суду, ні від сторін; можуть відкритися нові обставини, які мають значення для справи, і які не були враховані судом. Основна специфіка зазначеної процесуальної екстраординарної стадії перегляду судового рішення (до змін, внесених Законом, — провадження у зв'язку з винятковими обставинами – Г. Ю.) полягає в тому, що її завданням є не стільки перевірка законності судового рішення, а встановлення наявності чи відсутності обставин, які називаються винятковими. Таке визначення, на наш погляд, є актуальним і при застосуванні вже зміненою після 7 липня 2010 р. глави 3 розділу V ЦПК України.

Разом із тим однією з основних принципових змін, яка внесена у цю главу ЦПК України, є зміна порядку допуску справи до провадження.

Так, заява про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах відповідно до вимог статей 354, 358 ЦПК України з урахуванням п. 2 розділу XІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути подана до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Питання допуску справи до провадження, яке раніше вирішувалось колегією у складі семи суддів ВСУ (ст. 356 ЦПК України в редакції до внесення змін Законом), на сьогодні віднесено до компетенції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Слід зазначити, що, як і раніше, при перегляді за винятковими обставинами перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є вичерпним, оскільки відповідно до вимог ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Коло осіб

На наш погляд, слід окремо зупинитися на дослідженні питання кола осіб, які можуть звернутися із заявою про перегляд судових рішень у зазначеному порядку. Право на звернення про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, мають сторони та інші особи, які брали участь у справі.

Відповідно до положень статті 26 ЦПК України особами, які беруть участь у справі, крім сторін, є треті особи, представники сторін та третіх осіб – у справах позовного провадження; заявники, інші заінтересовані особи, їх представники – у справах наказного та окремого провадження. Процесуально-правова заінтересованість третіх осіб полягає в їх бажанні не допустити ухвалення судом несприятливого для себе рішення. У зв'язку з цим свої дії в цивільному процесі треті особи спрямовуватимуть на запобігання присудженню судом предмета спору позивачеві чи залишенню його за відповідачем або ж вимагатимуть присудження предмета спору собі. Крім того, треті особи в будь-якому разі вступають в уже розпочатий процес з розгляду спору між позивачем і відповідачем, «не беручи участі у формуванні першопочаткового спірного матеріального правовідношення.

У випадках, установлених законом, із заявою про перегляд судових рішень можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні і суспільні інтереси та брати участь у цих справах (ст. 45 ЦПК України). Такі випадки передбачені, зокрема, в законах України: від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"; від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. №3-рп/99 у справі №1-1/99); від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища"; від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV) та від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР "Про рекламу" (у редакції Закону від 11 липня 2003 р. № 1121-IV).

Перелік осіб, яким надано право на звернення про перегляд судових рішень, є вичерпним, а тому, на відміну від чинного раніше законодавства, не мають права на подання заяви про такий перегляд особи, які не брали участі у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. На практиці виникає питання, чи може звернутися з такою заявою правонаступник сторони. На наш погляд, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо допускається правонаступництво, заяву про перегляд судових рішень може подати особа, яка є правонаступником сторони або іншої особи, що брала участь у справі. Відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України правонаступництво може мати місце на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі і на стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Заяву про перегляд судового рішення у цивільних справах з підстав установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом може бути подано особою, на користь котра ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. Крім того, до осіб, що мають право звернутися з такою заявою, належать представники зазначеної особи, яким довіреністю або законом надано право на подання заяви від імені такої особи. В цьому випадку не вимагається, щоб рішення суду, про перегляд якого подається заява, було переглянуто в касаційному порядку. Такі заяви можуть бути подані на будь-які рішення у цивільних справах, у тому числі з підстав порушення норм процесуального права.

У разі надходження заяви від особи, яка не має прав на таке звернення, суддя-доповідач повинен повернути таку заяву заявникові на підставі п. 2 ч. 4 ст. 359 ЦПК України. Разом із тим, якщо заява про перегляд судового рішення подана від імені особи, яка брала участь у справі, іншою особою без додання документа про належне на це повноваження, вона вважається поданою без додержання вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України, про що повідомляється особа, що її подала, з наданням строку для подачі оформленого належним чином документа про свої повноваження. У разі неподання такого документа заява повертається заявнику з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України.

У разі подання заяви від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи, така заява повинна бути повернута з підстав, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 359 ЦПК України.

Після перегляду в касаційному порядку

Заява про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, може бути подана до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ після їх перегляду в касаційному порядку, тобто: після прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення за наслідками розгляду касаційної скарги за правилами ЦПК України; після прийняття Верховним Судом України (чи апеляційним судом як судом касаційної інстанції) рішення за наслідками розгляду касаційної скарги, яка подана до 15 жовтня 2010 р. та призначена Верховним Судом до касаційного розгляду, в порядку, який діяв до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Слід відмовити в допуску до провадження заяви про перегляд судових рішень, які підлягають перегляду у касаційному порядку, але ще не були переглянуті.

Заява про перегляд Верховним Судом України ухвали касаційної інстанції може бути подана за наявності двох умов: ця ухвала перешкоджає провадженню у справі; такими ухвалами є, зокрема, ухвали про зупинення касаційного провадження, про відмову у відкритті касаційного провадження, про закриття касаційного провадження; судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

До ухвал, стосовно яких може бути подана відповідна заява, не відносяться ухвали суду касаційної інстанції, які постановлені відповідно до вимог глави 3 розділу V ЦПК України, а також ті, що не перешкоджають провадженню у справі, в тому числі якими справи направлені на новий судовий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах, крім випадків встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.



Теги:
допуск цивільних справ, провадження у ВСУ, Закон України "Про судоустрій та статус суддів", Цивільний процесуальний кодекс України, цивільні справи, Верховний Суд України, юридичні консультації, Цивільне право
а, свободи, інтереси чи обов'язки. На практиці виникає питання, чи може звернутися з такою заявою правонаступник сторони. На наш погляд, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо допускається правонаступництво, заяву про перегляд судових рішень може подати особа, яка є правонаступником сторони або іншої особи, що брала участь у справі. Відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України правонаступництво може мати місце на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі і на стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Заяву про перегляд судового рішення у цивільних справах з підстав установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом може бути подано особою, на користь котра ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. Крім того, до осіб, що мають право звернутися з такою заявою, належать представники зазначеної особи, яким довіреністю або законом надано право на подання заяви від імені такої особи. В цьому випадку не вимагається, щоб рішення суду, про перегляд якого подається заява, було переглянуто в касаційному порядку. Такі заяви можуть бути подані на будь-які рішення у цивільних справах, у тому числі з підстав порушення норм процесуального права.

У разі надходження заяви від особи, яка не має прав на таке звернення, суддя-доповідач повинен повернути таку заяву заявникові на підставі п. 2 ч. 4 ст. 359 ЦПК України. Разом із тим, якщо заява про перегляд судового рішення подана від імені особи, яка брала участь у справі, іншою особою без додання документа про належне на це повноваження, вона вважається поданою без додержання вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України, про що повідомляється особа, що її подала, з наданням строку для подачі оформленого належним чином документа про свої повноваження. У разі неподання такого документа заява повертається заявнику з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України.

У разі подання заяви від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи, така заява повинна бути повернута з підстав, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 359 ЦПК України.

Після перегляду в касаційному порядку

Заява про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, може бути подана до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ після їх перегляду в касаційному порядку, тобто: після прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення за наслідками розгляду касаційної скарги за правилами ЦПК України; після прийняття Верховним Судом України (чи апеляційним судом як судом касаційної інстанції) рішення за наслідками розгляду касаційної скарги, яка подана до 15 жовтня 2010 р. та призначена Верховним Судом до касаційного розгляду, в порядку, який діяв до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Слід відмовити в допуску до провадження заяви про перегляд судових рішень, які підлягають перегляду у касаційному порядку, але ще не були переглянуті.

Заява про перегляд Верховним Судом України ухвали касаційної інстанції може бути подана за наявності двох умов: ця ухвала перешкоджає провадженню у справі; такими ухвалами є, зокрема, ухвали про зупинення касаційного провадження, про відмову у відкритті касаційного провадження, про закриття касаційного провадження; судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

До ухвал, стосовно яких може бути подана відповідна заява, не відносяться ухвали суду касаційної інстанції, які постановлені відповідно до вимог глави 3 розділу V ЦПК України, а також ті, що не перешкоджають провадженню у справі, в тому числі якими справи направлені на новий судовий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах, крім випадків встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.



Теги:
допуск цивільних справ, провадження у ВСУ, Закон України "Про судоустрій та статус суддів", Цивільний процесуальний кодекс України, цивільні справи, Верховний Суд України, юридичні консультації, Цивільне право

Джерело:

ЮВУ № 38 (846)

Аналітична юриспруденція